Що таке пневмопідвіска?
Пневматична підвіска регулює рівень кузова автомобіля щодо дорожнього покриття, змінює просвіт між ним і днищем, причому для цього не потрібно прикладати фізичні зусилля з боку людини. Такий вузол встановлюють на своїй техніці відомі бренди на машинах бізнес-класу та позашляховиках, на вантажівках і автобусах. Як правило, пневмопідвіска монтується в зв'язці з регульованими амортизаторами. Утримання кузова щодо поверхні в певному положенні досягається шляхом зміни тиску повітря в пружних елементах.
Основними комплектуючими пристрою є компресор і ресивер, перший подає стиснене повітря, другий - грає роль накопичувача. Пневмобалон виступає в якості пружного елементу, що приймає на себе коливання.
Принцип роботи пневмосистеми наступний: при включенні двигуна починає функціонувати компресор, його завдання - нагнітання повітря в ресивер. Після накачування тиску до потрібної величини водій за допомогою пульта подає сигнали на електроклапани, в пневмобалон починає надходити повітряний потік і кузов піднімається. Після досягнення певної висоти подача припиняється та кузов авто утримується в потрібному положенні.
Відмінності пневмопідвіски від звичайної
Пружинна підвіска до сих пір вважається найпоширенішим конструктивним варіантом, десятки років вона утримує пальму першості та встановлюється на більшості вантажних і легкових транспортних засобів. Її можна побачити на компактних міні, спортивних авто, серйозних позашляховиках, ну і, звичайно ж, на стандартних седанах.
Замість пневмобалона роль пружного елемента в них грає пружина. Вплив на якість їзди надає її довжина, занадто короткі варіанти роблять поїздки по поганих дорогах небажаними.
Відмінності в першу чергу в конструкції. У пневмосистемі водій має можливість регулювати дію пневмоподушки за допомогою пульта, в той час як пружини не дозволяють так просто змінювати ходові якості авто. Головні переваги звичайних систем в простоті, невисокій вартості та більш тривалому терміні служби.
Вони краще поводяться по бездоріжжю, а ось в умовах асфальтових покриттів пневмоваріант краще. Наприклад, якщо поставити пружину на автобус, то для пасажирів поїздка може виявитися пеклом, тряска по поганому асфальту буде дуже сильною.
Можна зробити висновок, що там, де пред'являються підвищені вимоги до плавності ходу, використовують пневмоелементи, якщо є бажання заощадити або необхідно їздити по бездоріжжю - застосовують пружини.
Плюси та мінуси
Як ми вже з'ясували, головною перевагою пневматичної підвіски є плавність ходу. Поїздка стає максимально комфортною, недарма її стали в першу чергу встановлювати на машини представницького класу, хоча все частіше вони зустрічаються й на авто середніх цінових категорій. Ще один вид транспорту, де пневмоподушки набули поширення - потужні вантажівки: тоді перевезення, наприклад, палива або дорогого 20-тонного вантажу стає більш безпечнішим.
Але комфорт, це не єдиний плюс, також відзначаємо:
- Можливість самостійного контролю кліренс, що дозволяє регулювати дію пружного елемента в великому діапазоні та підвищувати прохідність;
- У вас з'являється можливість підтримувати висоту автомобіля в незалежності від діючих навантажень;
- Пневмоподушки роблять поїздку безпечнішою, вони знижують крен на поворотах і не розгойдуються на швидкості, це особливо важливо для великовантажних транспортних засобів з довгими напівпричепами та причепами, а також для автобусів;
- УПоліпшується керованість при пересуванні на поганих покриттях.
Сьогодні пневмоузли не є рідкістю, як це було на зорі їх появи, тому, що комплектуючі, які вийшли з ладу без проблем можна замінити практично в будь-якому автосервісі, причому вартість вузла, а також робота будуть коштувати не дуже дорого.
Недоліки
Мінуси також мають місце. Пневмосистеми мають менший термін служби, ніж пружини, час дії стандартної моделі складає 70 - 100 тис. км.
Багато автолюбителів відзначають вимогливість в обслуговуванні, деталі системи вимагають постійної чистки, щоб уникнути надмірного зносу стінок камер.
Незважаючи на зниження вартостіт ремонту, він все ще дорожче, ніж при відновленні звичайних підвісок, втім, вище й ціна комплектуючих на них. На цьому, мабуть, можна закінчити.
Основні типи
Виробники комплектують автомобілі пневмопідвісками декількох типів, вони залежать від моделі, розмірів транспортного засобу. Розрізняють:
- Одноконтурні;
- Двоконтурні;
- Чьотирьохконтурні.
Одноконтурні підвіски вважаються найпростішим варіантом, вони встановлюються на одну вісь - задню або передню. Популярний транспорт, де використовується конструкція - невеликі вантажні ТЗ, пікапи. Вони піддаються великим навантаженням, а пневмосистема дозволяє регулювати жорсткість найчастіше задньої осі, тим самим підвищуючи керованість вантажівки та її вантажопідйомність.
Двоконтурні монтуються на одну або дві осі. У першому випадку ви отримуєте дві окремі пневмосистеми з незалежними контурами під кожну вісь. Їх установка дозволяє компенсувати нерівномірне розміщення вантажу в кузові вантажівки або в багажнику легкового автомобіля. Така система краще впорається з креном, який утворився. Управління відбувається за принципом одноконтурного механізму, коли датчики та клапана контролюють роботу саме свого контуру.
Чьотирьохконтурна ― це найскладніша конструкція, вона встановлюється під дві осі під кожне колесо. Пневмосистема багатофункціональна, з декількома варіантами управління, одна з популярних - автоматична з електронним контролем. Підвіски монтуються в дорогих авто представницького класу.
Елементи пневмопідвісок
Пневмосистеми можуть дещо відрізнятися по конструкції, все залежить від виду та виробника, але основні комплектуючі залишаються незмінними. Вони складаються з:
- Пневмобалонів;
- Компресора;
- Ресивера;
- Блоку електроклапанів;
- Системи керуванняя.
Пневмобалони - це основа, вони грають роль пружин в звичайних підвісках. Можуть встановлюватися окремо або бути в складі амортизаційної стійки. Подушки заповнюються стисненим повітрям і нівелюють коливання, одержувані від дороги.
Компресор забезпечує подачу стисненого повітря, має привід від електродвигуна, починає працювати після включення замку запалювання.
Ресивер накопичує повітря, з компресорами він пов'язаний трубками та системою управління. У ресівері встановлено датчики, які реагують на зміну тиску та автоматично включають компресор при зниженні показників.
Блок електроклапанів контролює подачу повітряного потоку в подушки. Вони працюють відповідно до заданого режиму, закриваються або відкриваються після подачі сигналу від системи управління. Остання може працювати автоматично або за допомогою пульта, яким керує водій.
Зображення. Пристрій пневматичної підвіски на прикладі автомобіля Range Rover Discovery 3
- Права передня пневмостійка;
- Правий передній датчик висоти положення кузова;
- Електронний блок управління пневмопідвіскою;
- Вимикач управління пневмопідвіскою;
- Правий задній датчик висоти положення кузова;
- Права задня пневмостійка;
- Глушник компресорного блоку;
- Ліва задня пневмостійка;
- Повітряний фільтр;
- Задній блок клапанів;
- Лівий задній датчик висоти положення кузова;
- Верхній звукоізолюючий елемент;
- Нижній звукоізолюючий елемент;
- Компресорний блок;
- Блок клапанів ресивера;
- Ресивер;
- Лівий передній датчик висоти положення кузова;
- Ліва передня пневмостійка;
- Передній блок клапанів.